29 січня 2025 року китайська дослідницька група опублікувала статтю під назвою «Неоад'ювантна терапія піротинібом та трастузумабом при HER2-позитивному раку молочної залози без ранньої відповіді (NeoPaTHer): аналіз ефективності, безпеки та біомаркерів проспективного багатоцентрового дослідження, адаптованого до відповіді» у журналі «Signal Transduction and Target Therapy».
Рак молочної залози, позитивний до рецептора 2 епідермального фактора росту людини (HER2), який становить приблизно від 15% до 25% усіх випадків раку молочної залози, визнаний окремим та агресивним підтипом. Він характеризується надмірною експресією HER2, трансмембранної рецепторної тирозинкінази, яка сприяє проліферації та виживанню ракових клітин. Пацієнти з HER2-позитивним раком молочної залози стикаються зі значно вищим ризиком рецидиву та смертності порівняно з пацієнтами з іншими підтипами раку молочної залози, що робить його особливо складним захворюванням для лікування. Однак ландшафт лікування HER2-позитивного раку молочної залози зазнав значних змін за останні два десятиліття, головним чином завдяки впровадженню терапії, спрямованої на HER2. Зокрема, поява трастузумабу докорінно змінила траєкторію розвитку HER2-позитивного раку молочної залози з високо летального захворювання на захворювання з більш керованими та менш жахливими наслідками.
У період з жовтня 2020 року по березень 2022 року в цьому дослідженні взяли участь загалом 129 пацієнтів з п'яти лікарень. Зі 129 пацієнтів, що взяли участь, 62 (48,1%) були ідентифіковані як такі, що відповіли на МРТ (когорта А), 26 пацієнтів, які не відповіли, продовжили ще чотири цикли TCbH (когорта B), а 41 пацієнт, який не відповів, отримав додатковий піротиніб (когорта C). Частота часткової відповіді після лікування становила 30,6% (95% ДІ: 20,6–43,0%) у когорті A, 15,4% (95% ДІ: 6,2–33,5%) у когорті B та 29,3% (95% ДІ: 17,6–44,5%) у когорті C. Багатовимірний логістичний регресійний аналіз продемонстрував порівнянні шанси досягнення часткової відповіді після лікування між когортами A та C (коефіцієнт шансів = 1,04, 95% ДІ: 0,40–2,70). При додаванні піротинібу нових побічних ефектів не спостерігалося. Пацієнти з комутаціями TP53 та PIK3CA демонстрували нижчі показники ранньої часткової відповіді порівняно з тими, хто не мав або мав одну генну мутацію (36,0% проти 60,0%, P = 0,08). Ці результати свідчать про те, що додавання піротинібу може бути корисним для пацієнтів, які не реагують на неоад'ювантну терапію трастузумабом плюс хіміотерапію. Необхідні подальші дослідження для виявлення біомаркерів, що прогнозують користь для пацієнтів від додавання піротинібу.
Наразі в Китаї все ще проводиться багато клінічних випробувань нових протипухлинних технологій, які шукають пацієнтів. Для консультації щодо нових препаратів і технологій можна звернутися до міжнародного відділення онкологічної лікарні Південного регіону Пекіна.
Номер телефону: 4008803716
Email：myimmnet@163.com
Посилання
https://www.nature.com/articles/s41392-025-02138-6
Час публікації: 08 лютого 2025 р.